Розумне використання міської деревини у Лондоні
Лондонський платан (Platanus x acerifolia) є гібридом американської сикомори і східного платану. Один із таких платанів стояв на Ерік-стріт, даючи притулок жукам і комахам, і поглинаючи вуглець із задимленого лондонського повітря понад 130 років. Але будівельний бум у лондонському Іст-Енді за останні десятиліття призвів до того, що старе дерево було визнано небезпечним і прийнято рішення зрубати його. Однак, через зростаючий інтерес до місцевої та міської деревини, колода платана, очевидно, є цінним ресурсом, який може зацікавити покупців меблів, які дбають про довкілля.
Ось чому після того, як платан був зрубаний і пролежав без діла вісімнадцять місяців, він перетворився на кладезь цінних пиломатеріалів: з нього вийшло кілька чудових дощок з характерною текстурою листовиння, відомою як lacеwood - «блакитна деревина», яку можна використовувати для якісних предметів інтер'єру.
Але деревина щедрого платана, посадженого десь між 1880 та 1890 роком для прикраси вікторіанських терас цієї вулиці, стане в нагоді і місцевим школам для виготовлення парт, і зеленим спільнотам деревообробки, та місцевої благодійної організації, яка допомагає колишнім ув'язненим, колишнім наркоманам та алкоголікам повернутися до нормального життя.
Команда Wood-Mizer з Великобританії та мобільний стрічковопилковий верстат LT20 прибули на місце, що було забите всілякими волонтерами та відвідувачами, які прагнуть просто подивитися, як працює мобільна пилорама, та допомогти у переміщенні готових дощок від верстата до штабелю.
Як тільки Девід Біггс, менеджер Wood-Mizer UK, продемонстрував механічну перевагу багра для колод - дерев'яної рукоятки зі сталевим гаком на петлях, - хлопці із задоволенням перекотили колоду на гідравлічні важелі LT20. Верстат може розпилювати колоди діаметром до 800 мм, тому стовбур дерева повинен бути без гілок, що стирчать, інакше він застрягне в отворі ріжучої голови.
Коли заготовка знаходиться на станині Wood-Mizer, система гідравлічних завантажувальних важелів, бічних опор, поворотного пристрою та затиску допомагає встановити колоду так, щоб її можна було розпиляти на чверті - так, щоб отримати тангенційне розпилення по відношенню до річних кілець і оголити красивий мереживний дерев'яний візерунок, характерний для «блакитної деревини». Верстат Wood-Mizer зробив чудовий різ із пропилом товщиною в 2 мм, що дозволило скоротити втрати деревини. Якість свіжорозпиляних дощок була чудова, з мінімальними брижами та слідами від пилки, що значно скорочує час стругання та подальшої обробки.
Як і всі дерева, які довго росли в Лондоні, особливо ті, що пережили Другу світову війну, платан з Ерік-стріт мав невелику кількість металевих уламків. У дерево не потрапила шрапнель, але на його частку припав колючий дріт і міцно вбиті цвяхи. Коли пилка зустрічає таку перешкоду в деревині, це призводить до розриву стрічки і грубішого зрізу, але нам вдалося обійтися лише трьома замінами пилки.
Верстат Wood-Mizer працював без зупинки весь день і виробив понад 60 дощок товщиною 32 мм, 38 мм і 150 мм різної ширини та довжини, кожна з яких була акуратно складена в штабель. Для сушіння на повітрі цей штабель повинен бути під навісом щонайменше рік.
Дивлячись на ці дошки, легко уявити кавові столики, стільці, обідні столи, стелажі та всілякі милі дрібниці з цією красивою мереживною філігранню. Старенький платан із Ерік-стріт розпочав друге життя!