Верстат Wood-Mizer розпилює морений дуб

 

Після двох тисяч років під водою, дубовий стовбур витягли, розпиляли та висушили. Він перетворився на чудовий і цінний матеріал. Так життя цієї деревини триватиме ще століттями.

 

 

Торік під час робіт з поглиблення дна в зонах затоплення Ельби на півдні німецького міста Гамбурга у важкій вологій землі виявили таємничий вантаж: морений дуб. В самому звучанні цього слова є щось чарівне. Одразу виникло припущення, що поруч можуть бути знайдені й інші дорогоцінні стовбури. Але для початку потрібно було перевірити якість цієї чорної знахідки. .

Коли стовбур доставили на сусідню пилораму, майстер, який побачив цей вигнутий, сильно деформований, відносно короткий шматок деревини, тільки махнув рукою: таку колоду можна розпиляти, але вона не пройде через отвір його пилорами. .

 

Тоді в гру вступив Андреас Хюнерфаут, відомий в своєму регіоні не тільки як виробник пиломатеріалів, який акуратно, до останнього шматочка, розпилює деревину навіть у важкодоступних для рубки місця, але як спеціаліст з обробки скрученої або вигнутої проблемної деревини. .

Коли Андреас привіз свій мобільний верстат Wood-Mizer LT40, стало зрозуміло, що він не вперше стикається з екзотичними, надзвичайно давніми стовбурами, такими, як врятований морений дуб з Ельби. Цей безформний шмат древнього дерева закріпили на станині, і після кількох пропилів розкрили дивовижно добре збережену серцевину. .

 

 

Незважаючи на те, що Андреас Хюнерфаут дійсно досвідчений пилорамник Wood-Mizer, він здивувався, як легко та гладко стрічкова пилка пройшла через цей дорогоцінний, твердий морений дуб. «Саме тут універсальність і функціональність мобільної пилорами показали себе в найкращій формі, - каже Хюнерфаут. -–Навіть короткі шматки легко затиснути та акуратно розрізати на заготовки». .

 

 

Свій перший верстат LT40 Андреас Хюнерфаут купив дуже давно. Пилораму доставили на кораблі, який прибув з-за океану зі Сполучених Штатів. У ті часи потрібно було чимало сміливості, щоб приєднатись до відносно нової професії – мобільний розпилювальник деревини. Власники верстатів Wood-Mizer були готові допомагати, і ця готовність зберіглась до наших днів. Першими клієнтами Андреаса стали допитливі вчителі, які хотіли організувати змістовний рок для своїх учнів, а також власники господарств, які активно обговрювали новинку за сімейними вечерями. Іншою частиною успіху була класична реклама з уст в уста. Фактично швейцарець Андреас Хюнерфаут покинув свою країну, щоб краще пізнати світ. У Північній Німеччині йому сподобався не тільки пейзаж і клімат, але й люди. Тому він осів тут і відчуває себе настільки вдома, що навіть втратив свій швейцарський діалект. .

Але повернемось до мореного дуба. Коли стало ясно, що внутрішня структура деревини дуже добре збереглась, Андреас Хюнерфаут запропонував свою допомогу в пошуку інших дубів в зоні затоплення. Була зима, термометр показував -12°С, а за відчуттями в цьому вологому середовищі було ще холодніше. Роботу виконували з допомогою міні-форвардера. Врешті-решт близько 40 цілковито деформованих стовбурів мореного дуба втягли на берег. .

Дентрохронологія – це наука про визначення віку дерев. З допомогою її методів Інститут дослідження деревини в Гамбурзі визначив, що вік цих болотних дубів оцінюється більше, ніж в 2000 років. У стовбурі найбільшого діаметру було річне кільце, яке датується 221 р. до. н.е. .

 

 

Тим часом врятовані стовбури були розрізані і висушені в чистих штабелях до відповідної вологості. Таку деревину купують на вагу в дошках прийнятного розміру. З неї виготовляють рукоятки для ножів, пишучі інструменти, кухонні фасади або приладові панелі для преміальних брендів автомобільної промисловості. .

Відповідаючи на запитання про свою професію, Андреас, який, по суті, є досвідченим фермером з яскраво вираженої схильністю до деревообробки, бачить себе більше лісознавцем. Його знання особливо затребувані у випадках, коли потрібно зрізати верхівки дерев. Це небезпечна робота, яку виконують альпіністи, і вона потребує особливих навичок. Як правило, це частина програми з розчищення та утилізації зрубаних колод. І, звісно, пилорама LT40 тут дуже до речі.

 

 

Незважаючи на напружений робочий день Хюнерфаут знаходить час, щоб займатись ірландським скотарством. На цій просторій території тварини добре почуваються. .

Після роботи Андреас Хюнерфаут інколи відпочиває перед своєю дерев’яною хатингою-іґлу на особливій лаві. За даними карбонового дослідження деревині, з якої Андреас виготовив лаву, близько 8000 років. Звісно, це додає короткому та заслуженому відпочинку зовсім особливу якість.